Прийняття спадщини за законом: порядок, терміни, документи і держмито

Здравствуйте, в этой статье мы постараемся ответить на вопрос: «Прийняття спадщини за законом: порядок, терміни, документи і держмито». Также Вы можете бесплатно проконсультироваться у юристов онлайн прямо на сайте.


Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного
стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб
в Україні введено воєнний стан, строк дії якого продовжено Указом Президента
України від 14.03.2022 № 133 з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року
строком на 30 діб.

  • Как правило, все наследники, претендующие на получение наследства, должны не позже 6 месяцев со дня смерти наследодателя обратиться к нотариусу и заявить о своих правах.
  • Если кто-то из наследников не сделает этого, то по прошествии срока на принятие наследства он будет считаться не принявшим наследство. При этом он теряет любые права на наследственное имущество.
  • Как правило, заявление на принятие наследства подаётся лично. Если дети с 14 лет могут подать заявление о принятии наследства без согласия родителей или опекунов, то заявление от имени малолетних детей подают родители или опекуны.
  • Но после подачи заявления на принятие наследства наследник может передумать принимать наследство, тогда он должен отозвать это заявление в срок не позже 6 месяцев со дня открытия наследства.
  • Если заявление подано в установленный законом срок, нотариус открывает наследственное дело и после истечения 6-месячного периода выдаёт наследникам свидетельства о праве на наследство по закону, либо по завещанию. С этого момента наследник становится собственником своей доли недвижимости и может распоряжаться ей.

Что такое универсальное детское пособие

Федеральный закон от 21.11.2022 № 455-ФЗ вводит в действие с 1 января 2023 года универсальное детское пособие, которое смогут получать все нуждающиеся семьи с детьми, независимо от их возраста, но не старше 17 лет. В указанных целях закон вносит соответствующие изменения в Федеральный закон от 19.05.1995 № 81-ФЗ «О государственных пособиях гражданам, имеющим детей».

Новое пособие будет носить официальное название – ежемесячное пособие в связи с рождением и воспитанием ребенка. Право на его получение предоставлено нуждающимся в социальной поддержке беременным женщинам и лицам, имеющим детей в возрасте до 17 лет, являющимся гражданами РФ и постоянно проживающими на территории России.

Внимание! Иностранные граждане, лица без гражданства, беженцы, вынужденные переселенцы и прочие категории лиц, не имеющих российского гражданства, получать пособие не смогут.

Таким образом, пособие в связи с рождением и воспитанием ребенка будет предоставлено (новая редакция ст. 9 Федерального закона от 19.05.1995 № 81-ФЗ):

  • беременным женщинам, если срок беременности составляет шесть и более недель и они встали на учет в медорганизации в ранние сроки беременности (до двенадцати недель);
  • одному из родителей, усыновителей, опекунов или попечителей ребенка в возрасте до 17 лет, являющегося гражданином РФ и постоянно проживающего на территории РФ.

Универсальное пособие заменит собой следующие существующие в настоящее время детские выплаты и пособия:

  • ежемесячное пособие женщине, вставшей на учет в медицинской организации в ранние сроки беременности;
  • пособие по уходу за ребенком гражданам, не подлежащим обязательному соцстрахованию на случай временной нетрудоспособности и в связи с материнством;
  • ежемесячную выплату в связи с рождением (усыновлением) ребенка до достижения им возраста 3 лет;
  • ежемесячную денежную выплату на ребенка в возрасте от 3 до 7 лет включительно;
  • ежемесячную денежную выплату на ребенка в возрасте от 8 до 17 лет.

В течение какого периода можно получать универсальное детское пособие

Универсальное пособие беременным женщинам будет назначаться после наступления срока беременности 12 недель. Выплачивать его будут за период начиная с месяца постановки на учет в медицинской организации (не ранее наступления срока беременности шесть недель) до месяца родов или прерывания беременности включительно. Пособие выплачивается за полный месяц независимо от даты наступления срока беременности 6 недель, даты родов или прерывания беременности. Если прерывание беременности произойдет до наступления срока беременности 12 недель, пособие выплачиваться не будет.

Пособие в связи с рождением и воспитанием ребенка будет выплачиваться начиная с месяца рождения ребенка, если обращение с соответствующим заявлением последовало в срок не позднее 6 месяцев со дня рождения ребенка. В остальных случаях пособие будет выплачиваться, начиная с даты обращения за его назначением (новая редакция ст. 9.1 Федерального закона от 19.05.1995 № 81-ФЗ).

Пособие выплачивается за полный месяц независимо от даты рождения ребенка, даты достижения ребенком возраста 17 лет или даты обращения за назначением пособия.

Если женщина получала ежемесячное пособие в период беременности, указанное пособие в случае рождения ребенка назначается и выплачивается с месяца, следующего за месяцем его рождения. Пособие на ребенка будет назначаться на 12 месяцев, но на срок не более, чем до достижения ребенком возраста 17 лет. По достижении ребенком возраста 17 лет выплата пособия прекращается.

А оформлення права на спадщину у сільській раді чинним законодавством не передбачено. Внаслідок цього мешканці сільських населених пунктів мають витратити багато часу та грошей для оформлення права на спадщину. Ці самі проблеми стосуються і питання проведення державної реєстрації прав спадкоємців у сільських населених пунктах на успадковане ними нерухоме майно.

Не буде спадкоємцем четвертої черги той, хто проживав разом із спадкодавцем, але був у зареєстрованому шлюбі з іншою людиною.

Автор: Ушакова Лілія, експерт з питань оплати праці. Нова звітність, яка об’єднує в собі два звіти, а саме ЄСВшну форму № Д4 та форму № 1ДФ, затверджена наказом № 7731.
Таким способом закон захищає всіх, хто не може сам про себе подбати. Це непрацездатні: жінки і чоловіки, які досягли пенсійного віку; інваліди; діти до 18 років.

Законодатель освободил граждан от обязанности оплачивать налог при вступлении в наследство. Однако, это не говорит о том, что остальные расходы, в том числе, пошлина, также были аннулированы. Лица, столкнувшиеся с процедурой наследования, должны иметь представление о количестве и размерах пошлин, подлежащих уплате в пользу государства. Ввиду того, что процесс наследования нередко сопровождается необходимостью совершения ряда юридических действий, необходимо принимать во внимание, что за каждое из них следует платить в отдельности. Так, различными видами государственного сбора облагается получение свидетельства о наследовании, регистрация прав собственности, охрана имущества и иные юридически значимые процедуры. Помимо этого, стоит принимать во внимание обязанность оплачивать услуги специалиста, тарифы на которые фиксируются в каждом регионе отдельно. Таким образом, перед тем, как подавать нотариусу заявление, рекомендуется в рамках первой консультации уточнить прайс-лист специалиста и ознакомиться со всеми тарифами, действующими в регионе.

Строки подачі документів на спадщину

Згідно із законом термін прийняття спадщини становить 6 місяців з дня смерті спадкодавця. Якщо ви проживали (були зареєстровані) з ним за однією адресою, вважається, що ви автоматично прийняли спадщину, якщо не подали заяву про відмову від спадщини.

Це не означає, що подавати заяву про прийняття спадщини в такому випадку взагалі не потрібно. Якщо до складу спадщини входить нерухоме майно подати заяву все одно доведеться для переоформлення на вас документів. Інакше ви просто не зможете надалі жодним чином розпорядитися таким майном.

Просто в такому випадку ви не обмежені 6-місячним терміном і можете подати заяву навіть після його закінчення. Це стосується тільки тих спадкоємців, хто був зареєстрований зі спадкодавцем на момент смерті за однією адресою. Якщо ж це не ваш випадок, то потрібно встигнути подати заяву в 6-місячний термін.

Оплата та оподаткування за оформлення спадщини

более 30 онлайн-сервисов!

Ставка — от 0.01%

Срок — до 180 дней

Сумма — до 20 000 грн.

  • Адвокати
  • Юристи
  • Нотаріуси
  • Суди
  • Прокуратури
  • Податкові інспекції
  • Державні адміністрації
  • Пенсійні фонди
  • Поліція
  • Центри зайнятості
  • Вінниця
  • Дніпро
  • Житомир
  • Запоріжжя
  • Івано-Франківськ
  • Київ
  • Кропивницький
  • Луцьк
  • Львів
  • Миколаїв
  • Одеса
  • Полтава
  • Рівне
  • Суми
  • Тернопіль
  • Ужгород
  • Харків
  • Херсон
  • Хмельницький
  • Черкаси
  • Чернігів
  • Вінниця
  • Дніпро
  • Житомир
  • Запоріжжя
  • Івано-Франківськ
  • Київ
  • Кропивницький
  • Луцьк
  • Львів
  • Миколаїв
  • Одеса
  • Полтава
  • Рівне
  • Суми
  • Тернопіль
  • Харків
  • Херсон
  • Хмельницький
  • Черкаси
  • Чернігів

Так, до відкритя спадщини закликаються кровні родичі померлого. Іншими словами, законне спадкоємство застосовується до осіб, які перебували в кровній спорідненості з померлим. З даного правила є винятки.

Інші громадяни теж можуть бути покликані до спадщини. Так, усиновлені син або дочка можуть претендувати на майно усиновителя, переживший чоловік або дружина отримують спадок другої половини, держава спадкує виморочне майно. Таким чином, до до спадкуванню за законом можуть бути закликані не тільки кровні родичі.

Добре, якщо власник майна вирішує всі питання самостійно – залишає заповіт. При відсутності документу, порядок оформлення майна, а також те, як воно буде розподілено між правонаступниками – встановлює закон.

Зверніть увагу: правонаступники мають право вступити у спадщину за відсутності заповіту або в разі неприйняття майна правонаступниками, зазначеними в документі. Спадкоємець кожної наступної черги має право претендувати на майно при відсутності правонаступників попередніх черг, або в разі неприйняття ними спадщини (або позбавлення).

Закон встановлює 5 черг правонаступників, черговість залежить від близькості родинних зв’язків. Чим ближче родинні зв’язки з власником майна, тим вище шанс отримати майно.

Черговість правонаступників формується наступним чином:

  1. дружина\чоловік, дочка\син, мати\батько;
  2. бабуся\дідусь, сестра\брат;
  3. тітка\дядько;
  4. особи, що жили з померлим більше 5 років;
  5. інші рідні аж до 6 ступеня спорідненості, а також утриманці.

Таким чином, першочерговими претендентами на майно є найближчї родич – дружина або чоловік (шлюбні відносини повинні бути офіційно зареєстровані та не розірвані на момент смерті особи), мати або батько (не позбавлені батьківських прав щодо померлого), діти (рідні та усиновлені, народжені в шлюбі або позашлюбні, зачаті, але ще не народжені на момент смерті власника).

Утриманці оформляють спадщину без заповіту на рівних правах з родичами відповідної групи.

Право успадкування від однієї черги до іншої здійснюється на підставі:

  • відмови;
  • позбавлення спадщини на підставі рішення суду;
  • смерті правонаступника.

Всім відомо, що веденням спадкової справи займається нотаріус. При спадкуванні відповідно до закону ця функція покладається на державні контори (районні, міські), по місцю проживання особи або по місцю знаходження більшої частини майна.

Щодо правонаступників, їм необхідно виконати послідовні та обов’язкові дії, необхідні для отримання власності:

  • звернутися в нотаріальну контору за місцем проживання померлої особи або за місцем реєстрації об’єктів нерухомості;
  • надати заяву про прийняття спадщини;
  • зібрати і надати пакет документів;
  • сплатити державне мито;
  • отримати свідоцтво про право на спадщину.

Якщо родич не має можливості особисто приїхати до нотаріуса (внаслідок хвороби, за сімейними обставинами, проживає в іншому регіоні), заяву можна надіслати поштою або направити нарочним (представник діє на підставі довіреності). Документ повинен бути підписаний правонаступником, підпис – нотаріально посвідчений.

Звернення до нотаріуса із заявою – не єдиний спосіб прийняття майна. Другий спосіб – фактичне прийняття спадщини, тобто володіння, користування, управління, оплата витрат на утримання, охорона об’єктів (квартири, земельної ділянки, транспортного засобу). Дані дії, так само як і звернення з письмовою заявою, свідчать про намір прийняти майно. Однак спадкоємцям все ж необіхно буде звернутися в нотаріальну контору та оформити спадщину без заповіту, подати документи, сплатити державне мито, отримати свідоцтво.

Надалі, нотаріус реєструє заяви, що надійшли від правонаступників та відкриває спадкову справу. Перевіряє надані документи, за необхідності, запитує необхідну інформацію. Після проводить розподіл часток, оформляє та видає свідоцтва про право на спадщину.

Із законних претендентів податок не стягується. Однак це не значить, що спадкування – процедура абсолютно безкоштовна. Основна стаття витрат – державне мито, яка утримується за оформлення спадкових справ та видачу свідоцтв про право на спадщину.

Розмір держмита в кожному окремому випадку розраховується індивідуально та залежить від наступних факторів:

  • родинних зв’язків між померлим та правонаступником;
  • оціночної вартості спадкової маси.

Найближчі родичі спадкодавця (родичі 1 і 2 черг – чоловік і дружина, мати і батько, і донька, і син, сестра і брат) звільняються від сплати коштів. Родичі наступних черг сплачують 5%.

Для розрахунку суми мита при оформлення спадщини без заповіту правонаступникам необхідно запросити документи про оціночну вартість об’єктів спадкової маси: кадастрові та інвентаризаційні документи.

Якщо правонаступників однієї черги кілька, нотаріус розподіляє державне мито пропорційно їх часткам у спадщині. Як правило, в рівних частках, але бувають винятки.

Є категорія спадкоємців, які мають пільги по сплаті мита. Так, інваліди 1 та 2 групи, сироти, постраждалі від Чорнобильської катастрофи, непрацездатні за віком перераховують 50% від суми. Деякі категорії осіб зовсім звільняються від податку, а саме: неповнолітні, недієздатні правонаступники.

Спадщина за законом відкривається з моменту смерті особи. Дата, час зазначені у свідоцтві про смерть. Встановлений шестимісячний строк починається з наступного дня після смерті власника.

Якщо достовірні відомості про дату та час смерті відсутні, датою відкриття процедури вважається дата вступу в силу судового рішення про визнання особи померлою. Судове рішення вступає в силу не з момента проголошення, а через 30 днів після його прийняття.

Якщо правонаступник не є першочерговим, він може претендувати на майно, наприклад, після відмови від спадщини представників переважних черг. В даному випадку шестимісячний строк обчислюється з моменту відказу від спадщини (з дня подання нотаріусу відповідної заяви).

Встановлений шестимісячний строк продовжується, якщо серед правонаступників є зачата, але не народжена дитина. Строк продовжується до народження дитини.

Скорочений строк у 3 місяці, як ми відзначили раніше, діє для наступних черг спадкоємців, якщо правонаступники попередніх черг не виявили бажання прийняти спадщину протягом відведених 6-ти місяців.

Відповідальність за перерахування суми податку до бюджету несуть спадкоємці та обдаровані. З цього правила є два винятки:

  • в разі спадкування права на вклад у банку або небанківську фінансову установу податковим агентом виступає такий банк або небанківську фінансову установу;
  • в разі переходу права на одержання страхових виплат податковим агентом виступає страховик.

    У всіх інших випадках дохід у вигляді успадкованого чи отриманого у дарунок майна включається платником до складу загального річного доходу і відображається в річній податковій декларації.

    Нагадуємо, що відповідно до нового Податкового Кодексу сплатити податок до бюджету необхідно до 1 серпня року, що настає за звітним.

    Відповідальність за правильність заповнення декларації несе особа її заповнює. Тому в разі сумнівів варто звернутися за допомогою у заповненні декларації до представників податкової служби. Така допомога повинна бути надана безкоштовно, а звернутися за нею можна до 1 березня того року, в якому буде подано декларація.

    Спадкування – це перехід прав та обов’язків від особи, яка померла (спадкодавець), до інших осіб (спадкоємців). Відкриття спадщини відбувається в день смерті спадкодавця за останнім місцем проживання.

    Тим не менш, у спадкуванні існує безліч нюансів: у черговості, у порядку оформлення і кількості необхідних документів.

    Для отримання частки спадкового майна необхідно з’ясувати – хто має на нього право? Спадкоємці визначаються на основі:

    • Цивільного кодексу України, це будуть спадкоємці за законом;
    • заповіту, це будуть спадкоємці за заповітом.

    На підставі цих двох офіційних документів можна встановити того, хто буде мати право на майно покійного. Інформація в заповіті і очікування близьких і далеких родичів можуть відрізнятися, тому вступ у спадщину і оформлення отриманих прав має відбуватися з урахуванням усіх юридичних тонкощів. Одна неточність може значно ускладнити процес переходу прав та обов’язків від спадкодавця до спадкоємців. Розглянемо докладніше обидва способи в Україні.

    Заповіт – письмовий, краще нотаріально завірений, наказ, що містить розпорядження про майно, права та обов’язки особи на випадок його смерті.

    В одних випадках спадкодавець повідомляє всіх про наявність такого акта односторонньої волі, в інших – ні. Іноді заповіт знаходиться випадково разом з правовстановлюючими документами на нерухомість, оскільки спадкодавець не зобов’язаний повідомляти про наявність заповіту і про тих осіб, на чию користь він складений. Раптова поява такого документа може зруйнувати схему спадкування за законом. Тому краще знати заздалегідь про те, чи був підготовлений заповіт за життя покійного.

    Довіреність — це письмовий документ, що видає одна особа іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

    Форма довіреності регламентується ст. 245 ЦК — за загальним правилом цієї статті вона повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.

    Строк довіреності встановлюється у самому документі. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії. Зазвичай при оформленні спадщини довіреність дають на 1-3 роки.

    Важливо пам’ятати, що довіреність має бути обов’язково посвідчена в нотаріуса і надрукована на спеціальному бланку для довіреностей.

    Якщо ж у населеному пункті, де живе довіритель, немає нотаріусів, то документ може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування. У такому випадку документ може бути написаний власноручно чи надруковано на звичайному листі формату А4.

    Порядок вступу у спадщину за заповітом

    Як має бути оформлений заповіт?

    За загальним правилом, заповіт посвідчується нотаріусом. Законодавством передбачені лише виключні випадки, коли заповіт можуть посвідчувати інші особи:

    • посадові особи органів місцевого самоврядування тієї місцевості, де нотаріусів немає;
    • головний лікар медичного закладу;
    • капітан судна тощо.

    Тобто заповіт може посвідчуватись кимось крім нотаріуса лише у випадках, коли його немає в найближчій досяжності.

    До якого нотаріуса йти для вступу у спадщину?

    • Якщо спадкоємці знають, у якого нотаріуса було оформлено заповіт, вони приходять до нього, пред’являють свідоцтво про смерть спадкодавця і складають заяву щодо прийняття спадщини за заповітом.
    • Якщо спадкоємці не знають, у якого саме нотаріуса оформлювався заповіт, то заява подається до будь-якого нотаріуса в тому окрузі, де відкрилася спадщина.
    • Якщо ж спадкоємці не знають точного місця реєстрації померлого, то законодавство дозволяє подати заяву за місцезнаходженням нерухомого майна чи його основної частини.

    Заяву про вступ потрібно подати протягом пів року з дня відкриття спадщини (дня смерті або дня оголошення спадкодавця померлим). У межах Києва наш нотаріус оформить заповіт, відкриття спадщини та вступ у спадщину.

    Ми також пропонуємо послуги допомоги оформлення спадкового договору та договору довічного утримання. Це може бути альтернативою заповіту, адже за наявності даних договорів, заповіт не потрібен.

    Чому договір довічного утримання може бути кращим, ніж заповіт?

    Для спадкодавців – це можливість подбати про своїх опікунів та забезпечити передання спадку саме тій особі, яку обирає спадкодавець. До того ж, це шлях забезпечити літню людину гідним піклуванням.

    Для набувачів:

    • відсутність податків (це може бути актуальним для родичів в Україні, починаючи з третього ступеня споріднення, а також для першого та другого, що проживають за кордоном);

    • розірвати договір можна лише через суд;

    • заповіти, які складаються після укладання договору довічного утримання, є недійсними (якщо договір не було розірвано у судовому порядку).

    Наші юристи розроблять договір довічного утримання, вигідний для обох сторін, організують приїзд нотаріуса до відчужувача (“спадкодавця”), а в разі необхідності – підпишуть даний договір по довіреності від набувача (“спадкоємця”) у разі його неможливості прибути особисто, наприклад, через неможливість приїхати з іншої країни.

    Чи може спадкодавець позбавити всіх родичів права на спадок і передати усе, наприклад, особі, яка не перебувала з ним у споріднених зв’язках та законному шлюбі?

    Так, така ситуація можлива, адже відповідно до ч. 1 ст. 1235 Цивільного кодексу України, спадкодавець може визначити своїм спадкоємцем особу/осіб, які не пов’язані з ним сімейними чи родинними стосунками. А відповідно до ч. 2 цієї ж статті, спадкодавець заповітом може позбавити права на спадщину будь-кого зі своїх спадкоємців за законом.

    Але частиною 1 статті 1241 ЦКУ визначене коло осіб, яких не можна позбавити права на спадщину:

    • малолітні та неповнолітні діти спадкодавця;
    • непрацездатні батьки;
    • вдова/вдівець;
    • повнолітні, але непрацездатні діти спадкодавця.

    Що таке фактичне прийняття спадщини?

    Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦКУ, якщо спадкоємець на момент відкриття спадщини постійно проживав зі спадкодавцем і у встановлені строки не відмовився від спадщини, то вважається що він її фактично прийняв. Тобто особа, яка проживала зі спадкодавцем, по спливу шести місяців із дня відкриття спадщини автоматично вважається такою, що прийняла спадщину.

    Це правило може призвести навіть до того, що спадкоємцем в результаті стане особа, що знаходиться далі у черзі спадкування.

    Наприклад, зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини проживала його цивільна дружина. Вона абсолютно підпадає під критерій четвертої черги спадкування, визначеної статтею 1264 ЦК: особа, яка не менше п’яти років до відкриття спадщини проживала зі спадкодавцем однією сім’єю. Припустимо, особи з третьої та другої черги не знали про відкриття спадщини. Тож після спливу шести місяців, особа з четвертої черги стала повноцінним спадкоємцем.

    Відмова від прийняття спадщини

    Спадкоємці мають право на відмову від прийняття спадщини, тобто спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого для прийняття спадщини. Заява про відмову від прийняття спадщини також подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

    Фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може відмовитися від прийняття спадщини за згодою піклувальника і органу опіки та піклування, а неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування. Батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування.

    Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.

    З метою підвищення рівня захисту майнових прав та інтересів громадян і юридичних осіб, наказом Міністерства юстиції України від 17.10.2000 № 51/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 07.04.2005 № 33/5), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.04.2005 за № 373/10653, створено Спадковий реєстр.

    Плата за внесення записів та видачу витягів зі Спадкового реєстру

    Пунктом 5 наказу Міністерства юстиції України від 07.04.2005 № 33/5 “Про запровадження Спадкового реєстру та внесення змін і доповнень до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України”, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.04.2005 за № 373/10653 (із змінами і доповненнями) встановлено, що за внесення до Спадкового реєстру одного реєстраційного запису про посвідчення, зміну або дублікат заповіту з видачею про це витягу стягується плата у розмірі сорока шести гривень сімдесяти п’яти копійок з урахуванням ПДВ; за внесення до Спадкового реєстру одного реєстраційного запису про посвідчення або дублікат спадкового договору; свідоцтво або дублікат свідоцтва про право на спадщину з видачею про це витягу стягується плата у розмірі тридцяти чотирьох гривень з урахуванням ПДВ; за перевірку наявності чи відсутності заповіту та спадкового договору з видачею про це витягу, а також за перевірку наявності чи відсутності заведеної спадкової справи з видачею про це витягу стягується плата у розмірі тридцяти чотирьох гривень з урахуванням ПДВ.

    Категорії громадян, що звільняються від плати за звернення до Спадкового реєстру

    • Відповідно до пункту 5.4 Положення про Спадковий реєстр, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 17.10.2000 № 51/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 07.04.2005 № 33/5), інваліди I та II груп, інваліди Великої Вітчизняної війни та прирівняні до них особи звільняються від сплати коштів за всі звернення до Спадкового реєстру.
    • Із звільненням від плати здійснюється внесення до Єдиного реєстру реєстраційного запису про видачу свідоцтва про право на спадщину на користь громадян, віднесених до першої категорії потерпілих унаслідок Чорнобильської катастрофи, осіб, непрацездатних за віком, дітей-сиріт та держави.
    • Із звільненням від плати здійснюється внесення до Спадкового реєстру реєстраційного запису про видачу свідоцтва про право на спадщину на користь громадян, віднесених до першої категорії потерпілих унаслідок Чорнобильської катастрофи, осіб, непрацездатних за віком, дітей-сиріт та держави.
    • Від сплати коштів за внесення до Спадкового реєстру реєстраційного запису про видачу свідоцтва про право на спадщину звільняються громадяни, що успадковують майно осіб, які загинули при захисті України, у зв’язку з виконанням інших державних чи громадських обов’язків або з виконанням обов’язку громадянина щодо врятування життя людей, охорони громадського порядку та боротьби із злочинністю, охорони приватної власності або колективної чи державної власності, а також осіб, реабілітованих у встановленому порядку.

    Крім того, згідно частини третьої статті 34 Закону України “Про нотаріат” і пункту 5 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.03.2004 за № 283/8882, тексти договорів, заповітів, довіреностей, свідоцтв, актів про морські протести та протести векселів, перекладів у разі засвідчення нотаріусом вірності перекладу документа з однієї мови на іншу, заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису, за винятком тих примірників, що залишаються у справах нотаріуса, а також дублікатів нотаріальних документів, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів.

    Витрати, пов’язані з використанням бланків, відшкодовують особи, щодо яких або в інтересах яких вчинені нотаріальні дії (підпункт 10.6. пункту 10 Прикінцевих положень Порядку ведення Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 04.11.2009 № 2053/5 “Про організаційні заходи з постачання, зберігання, обігу, обліку спеціальних бланків нотаріальних документів і звітності про їх використання”, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 09.11.2009 за № 1043/17059).

    На сьогодні вартість одного спеціального бланка нотаріальних документів становить 12 грн. 60 коп.
    За перевірку справжності спеціальних бланків нотаріальних документів за даними Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів з видачею про це інформаційної довідки встановлено плату у розмірі 1 грн. з урахуванням ПДВ. За видачу скороченого витягу з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів встановлено плату у розмірі 1 грн. 50 коп. з урахуванням ПДВ (наказ Міністерства юстиції України 18.02.2010 № 334/5 “Про затвердження розміру плати за користування Єдиним реєстром спеціальних бланків нотаріальних документів та внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України”).

    Строки для прийняття спадщини

    Для прийняття спадщини законом встановлено строк у шість місяців, який починається з часу смерті спадкодавця або оголошення його померлим.
    Разом з тим, у разі пропуску цього строку через поважні причини, такий спадкоємець може звернутися до суду з проханням визначити йому додатковий строк, достатній для подання відповідної заяви.
    Існує таке поняття, як відумерлість спадщини. Так, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом (або усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини чи відмови від її прийняття) суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
    Внаслідок такого рішення спадщина переходить у власність територіальної громади за місцем її відкриття.

    Оформлення спадщини на землю

    По наследству переходят все объекты недвижимости, в том числе и земля. Важно понимать, что унаследовать землю можно только тогда, когда наследодатель был ее собственником. Часто бывает, что умерший владел земельным участком на праве пользования, такое имущество унаследовать нельзя, так как оно принадлежит другому человеку.

    У спадщину переходять всі об’єкти нерухомості, в тому числі і земля. Важливо розуміти, що успадкувати землю можна тільки тоді, коли спадкодавець був її власником. Часто буває, що померлий володів земельною ділянкою на праві користування, таке майно успадкувати не можна, так як воно належить іншій людині.

    Право власності на землю підтверджується: державним актом на землю, рішенням суду, договором міни, купівлі-продажу, дарування та іншими.
    Кожній земельній ділянці присвоюється унікальний кадастровий номер, наявність якого обов’язкова для переоформлення права власності з померлого власника на його спадкоємців. Що робити якщо земельна ділянка не має кадастрового номера? Потрібно його привласнити. Для цього необхідно звернутися до землевпорядника, який розробить технічну документацію, погодити межі ділянки з сусідами, подати технічну документацію на затвердження органу місцевого самоврядування і зареєструвати землю в державний кадастр.
    Присвоєння кадастрового номера є досить довгою і важкою справою, особливо якщо ділянка проблемна (неправильно визначено межі на місцевості, існують накладки меж земельної ділянки, суперечки з сусідами і т.п.) Для того щоб вирішити питання присвоєння кадастрового номера швидко і без турбот, звертайтеся до професіоналів.
    Окремо слід звернути увагу на землі сільськогосподарського призначення. Майже всі знають, що в Україні діє мораторій на відчуження цієї категорії земель. Але все ж, ділянки для ведення сільськогосподарського виробництва та особистого селянського господарства можуть передаватися у спадок. Певні обмеження передбачені тільки для іноземних громадян, які зобов’язані продати землю протягом року після того як її успадкують. Тому важливо розуміти правові наслідки оформлення нерухомості (особливо землі) у спадок щоб потім не довелося розлучатися з власним нерухомим майном.


    Похожие записи:

  • Добавить комментарий

    Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *